Ще імені твого не знають солов'ї,<br />
Ще імені твого не чули квіти,<br />
І літо, і сніги, і літечка твої<br />
Тобі не поспішають прилетіти.

В білій льолі люлі,<br />
Спатоньки-спатулі, —<br />
Тато-мама, тато-мама<br />
Колисали...

Колисало небо<br />
Білу хмару,<br />
Колисало море<br />
Хвилю кару...

Ще ніженька твоя не знає далини,<br />
Щасливий мак цвіте біля криниці,<br />
І ти, як мак, про щастя бачиш сни,<br />
На них ніяк не можеш надивиться.

В білій льолі люлі,<br />
Спатоньки-спатулі, —<br />
Тато-мама, тато-мама<br />
Обнімали...

Обнімало небо<br />
Білу хмару,<br />
Обнімало море<br />
Хвилю кару...

Щаслився ж і цвіти, метелику малий,<br />
На долю і на волю тополину,<br />
Понад Дніпром, де сонце, де орли,<br />
Понад Дніпром на світ, на Україну.

В білій льолі люлі,<br />
Спатоньки-спатулі,—<br />
Тато-мама, тато-мама<br />
Цілували...

Цілувало небо<br />
Білу хмару,<br />
Цілувало море<br />
Хвилю кару...