(Поема)
1
В Агнесин вечір — о, як пробирав,
Як пік мороз! Пухнастий сич тремтів,
Тинявся заєць поміж мерзлих трав,
Беззвучно залягла отара хлів.
Подубли пальці у ченця, що слів
На чотках добирав до молитов,
I віддих з уст його вставав, синів
I клубочивсь, як фіміам, немов
Повз чистий образ Діви просто в небо йшов.
2
Терпляче молиться, встає з колін...