Важко прокинутись і піти
в ранок похмурий.
"Де мій коханий?" – питала ти
сторожа мурів.
Вічна сторожа, звісно, не спить.
Погляд відводить.
Мовчки відводить погляд століть.
Гордо відходить.
Важко далі в чорному йти
тілі і віці.
"Де мій коханий?" – питала ти
слуг кам'яниці.
Слуги не знають, та не мовчать,
древні й затяті.
"Ми б відд...