В своїх очах вона несе Кохання...
В своїх очах вона несе Кохання...
В своїх очах вона несе Кохання,-<br /> На кого гляне, ощасливить вмить;<br /> Як десь іде, за нею всяк спішить,<br /> Тріпоче серце від її вітання.
Він блідне, никне, множачи зітхання,<br /> Спокутуючи гріх свій самохіть.<br /> Гординя й гнів од неї геть біжить.<br /> О донни, як їй скласти прославляння?
Хто чув її,— смиренність дум свята<br /> Проймає в того серце добротливо.<br /> Хто стрів її, той втішений сповна.
Коли ж іще й всміхається вона,<br /> Марніє розум і мовчать уста.<br /> Таке-бо це нове й прекрасне диво.
Переклад М. Бажана