В простір безмежний духом я злетів,
і там звисока навкруги я глянув,
і кулю земну звідтам я узрів.
На ній мій взір, мов яструба, пристанув.
А на поверхні дивної землі
ту край розкішно цвів, а там вже в'янув.
І, як в муравлиську ті муралі,
там безлік люду вештавсь все і всюди,
і гинув все, як листя на гіллі.
Без впину гамір наверху, і труди,
і...