В кукурудзинні з-за лиману,

Де тихі дині в жовтих снах,<br />
Де зайченята плачуть маму<br />
І голубим сміється птах,

В невільнім вив'яленім літі,<br />
Де в переліті вже крило,<br />
Де сохнуть далі перемліті<br />
І за селом сидить село, —

Мене окликнув хтось!.. Був голос<br />
Жіночий — вогкий і тремкий.<br />
Я оглянувсь — ніде нікого:<br />
Ні губ, ні кроку, ні руки.

Але душа моя затерпла —<br />
Відкрилась голосом отим<br />
Дорога біла середстепна,<br />
Де йшлось великим і малим,

А множество вже стало станом<br />
Позаду мене в небесах…<br />
І я заплакав над лиманом,<br />
Де голубим сміявся птах!

1970