в брутально-білий часопростір<br />
весна пручається — і все<br />
дорога сполучає кості<br />
недоруйнованих осель

і стеляться пробиті гнізда<br />
крикливими птахами крил<br />
що дочекатися над містом<br />
на нас повинен тільки пил

за сонцем сховані квартали<br />
собак і мух собак і риб<br />
ми не розтанули ми стали<br />
зубато просуватись вглиб

стійка відсутність божевілля<br />
місити глину по воді<br />
дорога сполучає тіло<br />
не залишаючи слідів