усміхнений кажу<br />
згаси лампу посмішки<br />
над заплющеними очима

тільки в темряві<br />
стрічаємося безіменні<br />
тільки в темряві<br />
ми доторкнемося до шерсті смерті

здивованим долоням<br />
накличем ніч

бо день мов птаха<br />
в якої крила<br />
підбиті червінню — палають.