усміхнений кажу згаси лампу посмішки над заплющеними очима
тільки в темряві стрічаємося безіменні тільки в темряві ми доторкнемося до шерсті смерті
здивованим долоням накличем ніч
бо день мов птаха в якої крила підбиті червінню — палають.