Як упав же він з коня<br />
та й на білий сніг.<br />
— Слава! Слава! — докотилось<br />
і лягло до ніг.

Ще ж як руку притулив<br />
к серцю ік свому.<br />
Рад би ще він раз побачить<br />
отаку зиму.

Гей, рубали ворогів<br />
та по всіх фронтах!<br />
З криком сів на груди ворон,<br />
чорний ворон-птах.

Вдарив революцьонер —<br />
захитався світ!<br />
Як вмирав у чистім полі —<br />
слав усім привіт.

1918