Жовтими листочками (там, де віти долу)
яснії жовтневії пропливають дні…
Вечорі у серце стерниною колють,
стежечками пісенька на папір мені.
Покохав я Осінь (восени ж і Жовтень),
як свою касарню, Осінь полюбив! —
Спомини на серце червіньковим золотом,
батогами зорі крають небосхил.
Гей, співай веселую, пташечко-гармошко,
заспівай веселую на новий мотив!