Цвітуть акації, цвітуть,<br />
Довкіль медами пахне п'янко.<br />
Сміються зорі і несуть<br />
Нам слово вічності щоранку.

Радіє сонцю білий світ<br />
І горнеться земля до неба.<br />
...А я чомусь втікаю від<br />
Того, що є й чого не треба.

Зажурений, мов сизий дим,<br />
Я хочу впасти на коліна.<br />
Але завіщо й перед ким?..<br />
Мовчить душа моя нетлінна.