Цю жінку я люблю. Така моя печаль.<br />
Така моя тривога і турбота.<br />
У страсі скінчив ніч і в страсі день почав.<br />
Від страху і до страху ця любота.

Аби ще в жнива — то було б іще&hellip;<br />
Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко&hellip;<br />
Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку<br />
Не радістю вкриваю, а плачем.

Воно мені, мабуть, так мало бути.<br />
Мабуть, воно так сказано мені.<br />
Бо так вже склалось — не забуть, не збути,<br />
Не призабути навіть уві сні.

Як чорний чай, як чорний чай Цейлону,<br />
Мені це літо впало у лиман&hellip;<br />
Цвів молочай. Посічкану солому<br />
Везли з гарману — даленів гарман&hellip;

1964