Церква
Церква
Тріщали предвічні зруби,<br /> летіли ґонти, як пір'я:<br /> руйнували дерев’яне чудо<br /> людської праці та віри.<br /> І, вписані в лагідні гори,<br /> востаннє хиталися бані,<br /> вмирали ясно і гордо,<br /> так, як вмирають останні.<br /> Це умирали століття,<br /> це помирало прекрасне…<br /> З розпуки дробилися на дровіття<br /> золоті грона іконостасу.<br /> І шукали між бур’янами<br /> вічний спочинок ікони.<br /> І плакала в недотрощеній рамі<br /> гуцульська мадонна.<br /> І Юр, в невідомім двобою<br /> втративши руку і списа,<br /> піврозтятою головою<br /> востаннє навкруг дивився,<br /> як довго стояв ще реквієм<br /> і як лягав він на трави,<br /> на осиротілі смереки<br /> густим непрозорим трауром.