"Новое время" повідомляє, що Муссоліні дістав перед шлюбом принцеси Іоланди нагороду — цеп Анонціади, що дає право на ранг "королевого кузена". Нагорода ця дається тільки за дуже важливу національну заслугу. З газет Поволеньки-поволеньки, а вибивається-таки Муссоліні в люди. Був собі простим фашистом. Бився навкулачках, зав'язував тугими вузлами сорочки в купальщиків на березі Тібру й реготався потім, за кущем сидячи, як який-небудь Пузіні чи яка-небудь Пуповіні ніяк не могли в сорочку влізти. Зробили за це десяцьким чи соцьким у фашистів. Потім уже на політичну арену випустили. Почав вікна бити в редакціях соціалістичних газет, в кишені соціалістичних діячів кізяків накидати, калоші їхні гвіздками до долівки прибивати. Лідером фашистським зробили. Тут уже почалася справжня державна робота. Уже не вікна в редакціях бив, а громити почав цілі редакції, бити почав соціалістів та комуністів і різних парламентських депутатів. Уже цегла не в моді, гатить Муссоліні з наганів та з браунінгів, а то й з кулеметів. Цілі міста почав за кілька часу наскоками брати. Дивляться — геній державний, та миттю в прем'єр-міністри. Та де в прем'єр-міністри?! Просто в диктатори смальнув. Уже, можна сказати, не проста державна робота, а геніальна почалася. Робітників в баранячий ріжок, соціалістів по в'язницях, парламент по шапці, комуністів до стінки. Дивись, миттю і цеп Анонціади, найвища нагорода. Разом з тим і двоюрідний королів брат. А там ще яку сотню комуністів розстріляє — рідним королевим братом буде. І далі, й далі, й далі... Соціалісти й комуністи не переводяться, значить, нагороди, як із мішка, сипатимуться. Так і дойде до королевого пращура, чи що. Але все оте родичання не дуже показна, по-моєму, штука. От цеп — це штука хороша. Може-таки, хоч на цьому, почесному, цепі та повіситься...