Це захоплене зомління...
Це захоплене зомління...
Це захоплене зомління,<br /> Це закохане томління,<br /> Хвильні трепети лісів<br /> У руках вітрів пестливих<br /> I між віток шелестливих<br /> Хор сп'янілих голосів.
О, цей шелест, шемріт, шепіт,<br /> Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет,<br /> Журкіт, муркіт, свист і писк,<br /> Трав розмайних шелевіння,<br /> Шум води по моховинню,<br /> По камінню плеск та блиск...
Хто ж до всього того шуму<br /> Вплів мотив тривоги й суму,<br /> Жаль снує душа — чия?<br /> То, напевно, ми з тобою<br /> День прощаємо журбою,<br /> То душа твоя й моя!