Із поля дівчина утомлена прийшла<br />
І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,<br />
За сапку — і в квітник, де рожа розцвіла,<br />
Де кучерявляться кущі любистку й м'яти.

З путі далекої вернувся машиніст,<br />
Укритий порохом, увесь пропахлий димом,-<br />
До виноградника! — Чи мільдью часом лист<br />
Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

В саду колгоспному допитливий юнак<br />
Опилення тонкі досліджує закони,-<br />
А так же хороше над чорним грунтом мак<br />
Переливається, мов полум'я червоне!

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,<br />
І музику валку, що ніжно серце тисне<br />
У щастя людського два рівних є крила:<br />
Троянди й виноград, красиве і корисне.

6 вересня 1955 р.<br />
Київ