I
Коли міс Емілі Грірсон померла, все наше місто пішло на її похорон: чоловіки з поваги до загиблого монумента, а жінки більше з цікавості й бажання побачити зсередини її дім, в якому ніхто не бував (крім старого служника, що був заразом садівником та кухарем) добрих років десять.
То був просторий, колись давно побілений, майже квадратний каркасний будинок, оздоблений маленькими банями, шпиля...