Тем Глен
Тем Глен
Тем Глен
Ой тітко, що з серцем робити?<br /> Тремтить, як під бурею клен.<br /> Не хочу я тата гнівити.<br /> Та що ж, як у серці Тем Глен!
Я з ним не злякаюся горя —<br /> Хай буде він благословен!<br /> Нащо мені розкіш, як поряд<br /> Не стане зі мною Тем Глен!
Лицяється пан мій до мене.<br /> Він гордий, що з давніх-давен<br /> Купається в злоті, та — нене!<br /> Наскільки ж то кращий Тем Глен!
Матуся про хлопців торочить<br /> I каже, що кожний ладен<br /> Усіх нас дурить і морочить...<br /> Хіба ж мене дурить Тем Глен!
Сто марок дає мені тато,<br /> Щоб вибрала пана Н. Н.<br /> Сто марок — це справді багато!<br /> Та в сто раз дорожчий Тем Глен!
Ворожачи в день Валентина,<br /> Із тисячі різних імен<br /> Я жереб тягла — і єдине<br /> Ім'я там стояло: Тем Глен.
На святвечір знов я гадала —<br /> I хтось показався ген-ген.<br /> По сірих штанах я вгадала,<br /> Що то мій коханий Тем Глен.
Я й курочку дать не постою,<br /> Чорнушку — ну чим не хосен!<br /> Лише підкажи, що зі мною<br /> Побратися має Тем Глен!