Танго-1945
Танго-1945
Винова дама, — а гора Хомок, —<br /> Винові крила темінь розпустила,<br /> І запросив голубку голубок<br /> Потанцювати танго любомиле.
Вечірнє танго, танго на Хомку, —<br /> Ти обіймаєш білими руками, —<br /> Поклав щоку я на твою щоку —<br /> Невже щось може бути поміж нами?.
Пробач мені, що, може, невпопад<br /> Моя нога з твоєю йде у танго —<br /> Чотири роки грів я автомат,<br /> Чотири роки йшла нога за танком.
Твій чорний локон вітер причесав,<br /> Але не це мене в тобі туманить…<br /> Я в хромових чоботях й при часах —<br /> Невже тебе оце в мені лиш манить?
Любов — солома, і сірник не згас,<br /> Одна хвилина і — пожежа в грудях…<br /> Я завтра їду в шахти на Донбас,<br /> Але, повір, тебе я не забуду.
Моя ви дамо на горі Хомок,<br /> Де тільки не носило й не ходило,<br /> Ми — ви і я — голубка й голубок<br /> Удвох танцюють танго любомиле.
1979