Та де вона? Невже її й не мати?<br />
А вітер знов неначе повійнув —<br />
"Гей-гей, воли, не гайтеся орати!"<br />
Далекий згук за вітром долинув.

Це там орач оре велику ниву<br />
Серед твердих незайманих степів<br />
І заклика на працю неліниву —<br />
Я в тих словах одмову зрозумів.

Так, се вона, відмова на питання!<br />
Зникають геть зневіра та вагання,<br />
Що душу всю вже змучили украй.

Одмова тут — і проста й зрозуміла:<br />
Працюй, борись, аж поки буде сила,<br />
І всіх людей до праці закликай!

1888