Мовчки струни на бандурі<br />
Я перебираю.<br />
Заспівав би я до тебе —<br />
Голос замирає.

Не почуєш мого слова<br />
Серцем молоденьким,-<br />
Квітчаною головою<br />
Схилися до неньки.

"Пести мене, моя нене,<br />
Як малу дитину,<br />
Я твойого, нене, лона<br />
Довіку не кину".

— "Ой покинеш, моя доню,<br />
Далебі, покинеш,<br />
У чужий край, в чужі люде<br />
Пташкою полинеш.

Прийде, прийде, моя доню,<br />
Такая година,<br />
Що ріднійша пеньки буде<br />
Любая дружина".

І я чую тихі речі<br />
Голоснійше граю.<br />
Я душею молодую<br />
Красу обіймаю.

Ой бандуро, рідна сестро,<br />
Золотії струни!<br />
Вложи в неї моє серце,<br />
Високії думи.

Нехай їй вві сні присниться,<br />
Що я чую й знаю,<br />
Про що серцем одиноким<br />
Господа благаю.

Нехай їй вві сні присниться<br />
Мати Україна,<br />
Наше горе, наша радість,<br />
Надія єдина.

Святе слово — рідна мати;<br />
Єсть іще святиня<br />
Вища, богові милійша —<br />
Рідная Вкраїна.

Зрозумій, моє кохання,<br />
Чистою душею,.<br />
Що люблю я, чим живу я,-<br />
Будеш ти моєю.