Чекаю свята. Стаю сам святом.
Кутя всміхається щирим зерном.
В душі бентеги, як слів, багато.
Лягає сутінь десь за вікном.
Зоря вечірня, мов диво суще,
змиває світлом журбу з очей.
А з образочка малий Ісусик
сміється мило до всіх людей.
Святу величність мойого роду
з душі не зняти, не розірвать.
О, Христе-Боже, даруй народу
блаженство духу, д...