Устало на небо веселеє сонце, зирнуло, всміхнулось привітно на любих дітей молодих, що в обіймах кохання і досі дрімають.
Які ж то у сонечка діти, які-то коханці щасливі?
Кохана – земля-чарівниця.
Зубчастії гори віночком блакитним вінчають її, зелені луги і сади кучеряві поясом пишним підперезали її; з-під його одежа червона важкими згортками пада униз, а поділ весь унизан камінням рябеньким.