Вірш для сміливих.<br />
Якщо ти боягуз — не читай!

Облиште розмови!<br />
Скоріше облиште!<br />
Нас можуть почути.<br />
Тихіше!..<br />
Тихіше...<br />
Нехай на хвилину,<br />
лише на хвилину,<br />
хоча б — на хвилину<br />
ніхто з вас<br />
не дише.

Я зараз<br />
відкрию вам —<br />
тільки ж дивіться,<br />
нікому-нікому! —<br />
страшну таємницю...

У темному,<br />
темному,<br />
темному лісі,<br />
де хмари у небі —<br />
неначе крижини,<br />
де трави —<br />
залізні,<br />
де квіти —<br />
залізні,<br />
є темна-претемна<br />
старезна хатина.

А в хаті отій,<br />
у кутку найтемнішім,<br />
куди не дістане<br />
ранкове проміння,<br />
де навіть<br />
бояться селитися<br />
миші,<br />
є скриня чавунна,<br />
уся в павутинні.

Під нею<br />
в підлозі<br />
є дірка велика,<br />
така превелика,<br />
що страшно й сказать!..

А в дірці...<br />
А в дірці...<br />
В тій дірці —<br />
ой, лихо! —<br />
така темнота —<br />
навіть дна<br />
не видать...

А в тій темноті,<br />
наче жаба,<br />
холодній,<br />
у тій темнотищі<br />
на чорному дні<br />
лежить таємниця,<br />
страшна таємниця...

Та що це таке —<br />
невідомо мені,<br />
бо дірки —<br />
немає,<br />
та й хати<br />
немає,<br />
і лісу<br />
немає —<br />
я вигадав все!

А хто з вас<br />
не вірить,<br />
нехай перевірить:<br />
хай вигада сам<br />
щось таке...<br />
От і все!