Стати б хоч на менти лічені<br />
Характерником мені —<br />
Подарую кожній дівчині<br />
Лицаря на коні.

А тоді ще дати мусив би,<br />
Щоб раділи всі живі,<br />
Козаченька чорновусого<br />
Кожній жінці-удові.

Дідові — дзвінкого песика,<br />
Щоб не жив на самоті,<br />
Ще й Івасика-Телесика<br />
Кожній бабі-сироті.

А як хто не має віри вже<br />
Ні в кохання, ні в слова,<br />
Я йому сопілку виріжу,<br />
Най журную заспіва.