Ізнемігся старий Вовк,<br />
Ледве що плететься,<br />
Аж з ягнятами Вівця<br />
На полі пасеться.

Ото йде він до Вівці,<br />
Став на задні п’яти,<br />
Просить собі на обід<br />
Їдного ягняти.

Та і каже, що: "Не дам,<br />
Не мої ягнята,<br />
А от онде тато їх,<br />
Попроси у тата!"

Пішов Вовк до Барана,<br />
Став його благати,<br />
Щоби йому на обід<br />
Ягня яке дати.

А той тільки вгору гоп!<br />
Як тріснув рогами, –<br />
Так старого й покотив<br />
Догори ногами!

Підійнявся старий Вовк,<br />
Ледве що плететься,<br />
Аж дивиться: із лошам<br />
Кобила пасеться.

Підійшов він і туди,<br />
Став на задні п’яти,<br />
Просить собі на обід<br />
В Кобили лошати.

Та і каже, що: "Не дам!<br />
Не моє лошатко,<br />
А от, – каже, – на горі<br />
Ходить його татко!"

Вовк до огиря іде,<br />
Став його благати,<br />
Щоби йому на обід<br />
Лоша теє дати.

А той каже йому: "Стій!<br />
Пораджуся мами".<br />
Обернувся, як кресне<br />
Вовка копитами!

Аж на гони старигань<br />
Полетів до лиха,<br />
Покотився разів п’ять,<br />
Підійнявся стиха.

Іде далі старий Вовк,<br />
Ледве що плететься,<br />
Аж з пацятами Свиня<br />
На горі пасеться.

Іде, бідний, і туди,<br />
Став на задні п’яти,<br />
Просить собі на обід<br />
Їдного пацяти.

Та і каже, що: "Не дам,<br />
Не мої пацята,<br />
А он, – каже, – попроси,<br />
Коли хочеш, тата".

Вовк іде до Кабана.<br />
Став його благати,<br />
Щоби йому на обід<br />
Поросятко дати.

А той його примостив<br />
Задом над скалою,<br />
Та спереду як турнув<br />
Вовка головою!

То так бідний старигань<br />
З гори й покачався…<br />
І лежав він та й лежав,<br />
Далі обізвався:

"Отак, – каже, – коли хоч<br />
Що-небудь робити,<br />
То до батька не ходи<br />
Поради просити!"<br />
7 июля [1859].