Старий Крим
Старий Крим
Холодна провесінь. Голодний Старий Крим.<br /> Як і за Врангеля, так само наче винний.<br /> Вівчарки у дворах, полатані купини,<br /> Такий самісінький кусючий сірий дим.
Такою ж бачиться розпросторіла даль —<br /> Дерева, що бруньок і досі не розкрили,<br /> Стоять, немов чужі, та будить жаль безсилий<br /> З дурного розуму прикрашений мигдаль.
Природа власного не впізнає лиця,<br /> І привиди страшні Вкраїни і Кубані —<br /> У капцях повстяних опухлі вже селяни,<br /> Що хвіртку стережуть, не рушачи кільця.
Травень 1933