Поглянь — , небо поглинь —<br />
Це небо чуже і скупе.<br />
Караймось, бо ми не змогли<br />
До краю пізнати себе.

Хоч, може, таки і змогли б<br />
Пізнати хвилини — не ці! —<br />
В кохання незміряний глиб<br />
Пірнувши, як перлів ловці?

Щоб із байдужости круч,<br />
Що берегом стали тепер,<br />
Узяти на дні обіруч<br />
Від нас захований перл.