Рубен Даріо<br />
Сонет — Сервантесу

Перекладач: Д.Павличко<br />
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

В години смутку й горя — я один.<br />
Але приходить добрий друг до мене —<br />
Сервантес. Він мої печалі й трени<br />
Пом'якшує. Життя й природа — він.

Шолом блискучий з золота й перлин<br />
Дає він сну моєму, і шалене<br />
Виводить серце на ясні терени,<br />
Де спокій, і молитва, й сміху дзвін.

Ласкавий лицар. Він говорить. Мова<br />
Тече, немов ручай із кришталю.<br />
О, як я слухати його люблю!

Ось він іде, як доля загадкова,<br />
Світ веселити силою жалю,<br />
Скорботою свого святого слова.