Не дай зимі нищівною рукою<br />
Весни й твоєї погубити шал.<br />
Жагою сповни будь-який фіал,<br />
Помнож скарби не літом, а весною.

Це — не лихварство, гідне осороми,<br />
А з власної краси належний зиск,<br />
Це сил поновлення і юний блиск,<br />
Це десять Я навколо тебе в домі.

Ти щастя десять би разів помножив,<br />
Якби відбився в десятьох синах.<br />
Що візьме смерть? Хіба нікчемний прах,<br />
Бо погасить твого вогню не зможе.

Вродливий ти, тож не давай краси<br />
Під вістря невмолимої коси.



Переклад Д. Паламарчука