Щасливі квіти й благовісні трави,<br />
Прим'яті донною на самоті.<br />
Пісок, що береже сліди святі<br />
Чудових ніжок під листком купави;

Гаї прозорі, віти, наче пави,<br />
Фіалки у любовній блідноті,<br />
Ліса вільготні, тихі та густі,<br />
Куди не сходить сонце величаве;

О краю мій, о ріки голубі,<br />
Ви омиваєте Лаури очі,<br />
Їх блиск перебираючи собі.

Прекрасні ви в своєму непороччі!<br />
А там підводні скелі серед ночі<br />
Горять в мого закохання журбі.



Переклад Д. Павличка