Я пам'яттю живу і мріями старими;<br />
Видінь минулого передо мною рій,<br />
I поміж них усіх далекий образ твій,<br />
Як місяць уночі між хмарами важкими.

Страждаю раз у раз в обладі я твоїй:<br />
Чаклунським усміхом, магічними очима<br />
Мій дух мов путами окутий сталевuми,-<br />
Та марне я терплю. Самотність — yділ мій.

Ти не гордуєш, ні! палким моїм коханням,<br />
Та раз у раз чужа томлінням і благанням;<br />
Так з мармуру кумир на березі морськім

Стоїть, край ніг йому солона хвиля грає,<br />
А він, у божестві затоплений своїм,<br />
Не слухає її, хоча й не відтручає.

Переклад М. Зерова