Їй

В маленькому рожевому вагоні<br />
З блакиттю подушок<br />
Нам добре буде. В пестощів полоні<br />
М'яким гніздом куток.

Заплющиш очі, щоб за склом не бачить,<br />
Як тіні злі навкіл<br />
Кривляються потворно й вечір плаче<br />
Від куцих та вовків.

Цілунку на щоці відчуєш опік…<br />
Неначе павучка ледь чутний дотик<br />
На шиї заблука...

"Знайди!" – голівку схилиш винувато,<br />
Й ретельно ми заходимось шукати<br />
Того мандрівника...



Переклад В. Бойка