Старий маестро з добрими руками,<br />
котрий гуманно причинив балкон, —<br />
на весь квартал з вікна його роками<br />
лунає писк майбутніх примадонн.

Сольфеджіо, сольфеджіо!.. Октави...<br />
колоратура... опера... вокал...<br />
Взискуйте слуху, слуху, а не слави!<br />
Нічого, звик. Усе життя звикав.

Вони приходять, гарні і негарні.<br />
До ваших послуг. Мріяла давно.<br />
Талант... мистецтво... Боже, є книгарні,<br />
театри, спорт, ну, зрештою, кіно!

Усі пищать. Усі вони сопрано.<br />
Усі співати хочуть Баттерфляй.<br />
Він каже:<br />
— Згодом. Зараз іще рано. —<br />
А верещать — хоч вуха затуляй.

Він каже:<br />
— Потім. Це ще перші кроки. —<br />
Він за урок чорніє, як земля.

Нічого. Справно платять за уроки.<br />
Він репетитор. Репетуйте. Ля!

На сто одна. Це, зрештою, природно.<br />
О Маргарита кольору бордо.<br />
Натхнення? Що ви? Зараз це не модно.<br />
Цікаво, як співала Віардо?

Що ви сказали? "Тоска"? Тоська. Так, Пуччіні.<br />
Аїда? Ні. Безсоння. Люмінал.<br />
Вам не дано. Пояснювать? Причини?!<br />
В кордебалет. В кафе. У персонал!!!

Десь люди, певно, затикають вуха.<br />
Ну, так, звичайно, грюкнуло вікно.<br />
О Боже мій, ні голосу, ні слуху...<br />
Ля, ля! Не сі, а ля!.. А, все одно.