Сміється сонце до землі,<br />
Цілує лагідно і гріє,<br />
Земля закохана у млі —<br />
Неначе в чарах туманіє.

Весна, подумав я, весна…<br />
Але прийдеш ти не для мене.<br />
Не розімкнеш мого вікна,<br />
На свято не візьмеш зелене.

І не сплетеш мені вінка,<br />
Не заспіваєш про кохання,<br />
Про те, як дівчина струнка<br />
Дарує трунок свій – зідхання…

Сміється сонце до землі,<br />
Промінням лагідно цілує,<br />
Один мій шлях стоїть у млі,<br />
Його неволі дух чатує.