Слово про полк піхоти
Слово про полк піхоти
Ми молодість тверду і кучеряву<br /> складаємо, мов прапор, на лафетах.<br /> У куряві цілує очі слава,<br /> горять на небі кулі і комети.
Змішалися, у куряві склубившись,<br /> статуї й люди перед арсеналом.<br /> Ми, на багнети сонце настромивши,<br /> виходимо нестримно і зухвало.
Юрба в вертепах вулиць, наче повінь.<br /> З-під ратуші зриваються два леви,<br /> біжать в юрбу, толочать, брук сплив кров’ю,<br /> юрба кипить, шаліє. Місце левам!
Під гул, під бряз валторен і тарелів<br /> виходять леви попереду роти,<br /> ведуть її. Хай їх вітають трелем<br /> пузони полку п’ятого піхоти!
Хай всі, хай всі побачать і почують<br /> з трибун, з балконів, з брам, з дахів сріблистих:<br /> востаннє вам піхота салютує!<br /> Шрапнелі сонця вибухають в місті.
Ми молодість тверду і кучеряву<br /> складаємо, мов прапор, на лафетах.<br /> У куряві на синім небі сяє<br /> майбутньої Республіки планета.
1936