Скоро може побачу я степ той широкий,<br />
Що тепер під снігами лежить,<br />
І як вія, так і я буду там одинокий,<br />
Буде братом мені тільки смуток глибокий<br />
І із їм я удвох буду жить...

Скоро може побачу чужую чужину,<br />
Понесуть морем хвилі мене...<br />
Чи вернуся ж до тебе відтіль, Україно,<br />
Чи навіки я там на чужині загину<br />
І навіки там серце засне?..

1885