Занедужала сирітка —<br />
Відцуралися усі;<br />
Час пройшов: знов, наче квітка,<br />
Залишала у красі.

Знову хлопці з хистом вдатним<br />
Залицятися, та ба:<br />
"З сіромахою остатнім<br />
Одружуся я хіба!"

Відказала і справдила<br />
Сиротина чарівна:<br />
Під вінцем святим ходила<br />
З бідолахою вона.

І живуть собі щасливо<br />
У коханні та миру,<br />
Ще й нікому (от що диво!)<br />
Не завидують в миру!