Синові
Синові
Джозеф-Редьярд Кіплінґ<br /> Синові
Перекладач: В.Стус<br /> Джерело: З книги: Українська література: Хрестоматія для 11 класу.— К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004
Коли ти бережеш залізний спокій<br /> всупір загальній паніці й клятьбі,<br /> коли наперекір хулі жорстокій<br /> між невірів ти віриш сам собі.<br /> Коли ти вмієш ждати без утоми,<br /> обмовлений, не станеш брехуном,<br /> ошуканий, не піддаєшся злому<br /> і власним не хизуєшся добром.<br /> Коли тебе не порабують мрії,<br /> в кормигу дум твій дух себе не дасть,<br /> коли ти знаєш, що за лицедії —<br /> облуда щастя й машкара нещасть.<br /> Коли ти годен правди пильнувати,<br /> з якої вже зискують махлярі,<br /> розбитий витвір знову доробляти,<br /> хоча начиння геть уже старі.<br /> Коли ти можеш всі свої надбання<br /> поставити на кін, аби за мить<br /> проциндрити без жалю й дорікання —<br /> адже тебе поразка не страшить.<br /> Коли змертвілі нерви, думи, тіло<br /> ти можеш знову кидати у бій,<br /> коли триматися немає сили<br /> і тільки воля владно каже: стій!<br /> Коли в юрбі шляхетності не губиш,<br /> А бувши з королями — простоти,<br /> коли ні враг, ні друг, котрого любиш,<br /> нічим тобі не можуть дорікти.<br /> Коли ти знаєш ціну щохвилини,<br /> коли від неї геть усе береш,<br /> тоді я певен: ти єси людина<br /> і землю всю своєю назовеш.
--------------------------------------------------------
Джозеф-Редьярд Кіплінґ<br /> Синові
Перекладач: Є.Сверстюк<br /> Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
Як вистоїш, коли всі проти тебе —<br /> Упали духом і тебе клянуть,<br /> Як всупереч усім ти віриш в себе,<br /> А з їх зневіри також візьмеш суть;<br /> Якщо чекати зможеш ти невтомно,<br /> Оббріханий — мовчати і пройти<br /> Під поглядом ненависті, притому<br /> Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти,<br /> І думать — не творити думки культ,<br /> Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,<br /> Спримеш як дим і вітер на віку;<br /> Якщо стерпиш, як з правди твого слова<br /> Пройдисвіт ставить пастку на простих,<br /> Якщо впаде все, чим ти жив, і знову<br /> Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному<br /> Поставить все на карту і програть,<br /> А потім — все спочатку, і нікому<br /> Про втрати навіть слова не сказать;<br /> Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили<br /> Служити ще, коли уже в тобі<br /> Усе згоріло, вигасло — лишилась<br /> Одна лиш воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою<br /> І з Королем не втратиш простоти.<br /> Якщо усі рахуються з тобою —<br /> На відстані, яку відміриш ти;<br /> Якщо ущерть наповниш біг хвилини<br /> Снагою дум, енергією дій,<br /> Тоді весь світ тобі належить, сину,<br /> І більше: ти — Людина, сину мій.