Сиділи ми в купе, як у бочці селедці. Хто на лавках, хто на клунках, а хто на підлозі.
Діти, як горобці на плоті, примістилися в сітках. Баламкають ногами.
"Не баламкай, а то ще кого в голову вдариш!"
Вікна зачинені щільно. Нема чим дихнути.
Втікачі про вигоду не дбають. Раді, що до поїзду дісталися, бо ворог ступав їм по п'ятах. Ворог, якого ні вони, ні батьки їх не бачили на очі.
Кажуть, що...