Сидить голуб на березі,<br />
Голубка на вишні:<br />
— Скажи, скажи, моє серце,<br />
Що маєш на мислі?

Ой ти ж мені обіцявся<br />
Любити, як душу,<br />
Тепер мене покидаєш,<br />
Я плакати мушу.

Будь щасливий із тією,<br />
Котру ти кохаєш,<br />
А над мене вірнішої<br />
На світі не знайдеш.

Буду Бога я просити,<br />
Щоб ти був щасливий<br />
Чи зі мною, чи з другою —<br />
Повік мені милий!..

Як не хочеш, моє серце,<br />
Дружиною бути,<br />
То дай мені таке зілля,<br />
Щоб тебе забути.

— Ой є в мене таке зілля<br />
Близько перелазу.<br />
Як дам тобі напитися,<br />
Забудеш відразу.

— Буду пити через силу,<br />
Каплі не упущу<br />
Тоді я тебе забуду,<br />
Як очі заплющу.

Буду пити, буду пити,<br />
Хоч би через силу,<br />
Тоді я тебе забуду,<br />
Як ляжу в могилі.