що торговця у храмі зупинить вода, що на денці долоні церковця руда, що зникомі приходять сюди по слідах невідталого крику, – цьому віра віднадить, бо віра сліпа. золотий поводир притуливсь до стовпа. тільки голос його по камінню ступа на вкраїну велику.
а нічийне каміння, хапке як вогонь, язиком прилипає, пече батогом. скільки тої вкраїни у горлі його – лиш півкварти на денці. оселедцями з ночі комети рясні. пацюки запашні. і жінки запашні. свищуть пальцями в очі, горлають пісні східняки й западенці