І
Ніхто так ґрунтовно не збирається в дорогу, як моя люба дружинонька. їдемо на тиждень — на півроку пакуємось.
— Ану ж похолодає!
Це серед літа! Спека в тіні — тридцять шість.
І теплий одяг мандрує до чемоданиська — двом дядькам не підняти.
— Ти ще валянки запакуй! — стогну над чемоданом: мені ж це убоїсько перти!
— Що ти розумієш! Похолодає, тоді попотанцюєш... Цікаво, як у них там із харча...