Ще буде всього вище стріхи —<br />
снігів і ластівок сторать.<br />
Ще прийде Муза щедрувать,<br />
і ти їй винесеш горіхи.

За спис узявши чорнобривець,<br />
узявши сонях за пищаль,<br />
ще буде впертий несміливець<br />
свою Ламанчу захищать —

від вітряків, а не від вітру,<br />
від сірників — не від вогню.<br />
Співатиме свойму коню<br />
і сам йому сльозину витре.

Тебе любитиме дорога,<br />
та як настане час прийти,<br />
кому ж бо звіришся тоді,<br />
що був щасливим не від того?