Серпень з вереснем стискають...
Серпень з вереснем стискають...
Серпень з вереснем стискають<br /> Один одному правиці,<br /> Що одна правиця — сонце,<br /> Друга — місяць-молодик.<br /> Просвистіли ситі крижні<br /> Над утомленим болотом;
У густому верболозі,<br /> Де заліг густий туман,<br /> Гомонять перед нічлігом,<br /> Опустившись, ніби хмарка,<br /> Невпокійливі шпаки.
А земля лежить медова, .<br /> А над вічними льодами,<br /> Над Північним океаном,<br /> В гострій птичій далині, —<br /> Прокладають путь сувору<br /> Молоді аеронавти,<br /> І домують: на крижині<br /> Мореплавці молоді.
А земля лежить медова,<br /> А в глухих степах азійських,<br /> Де схиляється без вітру<br /> Дзвінкостеблий саксаул,<br /> Добувають воду світлу,<br /> Росять жадібні просторії,<br /> Живоносне зерно сiють<br /> Наші сестри і брати.
Я стою, я стис рушницю,<br /> Дожидаю перельоту,<br /> Лугову вдихаю вогкість<br /> Ненаситними грудьми,<br /> А душа вже набрякає,<br /> Як дубова брость весною,<br /> І розів'ється небавом<br /> У неспівані пісні.
Все тобі, медова земле,<br /> Все тобі, моя країно,<br /> Де смуглява ходить праця<br /> По оновлених полях!<br /> Все тобі несу з любов'ю,<br /> Півдню й півночі складаю<br /> Працю рук, зусилля мозку,<br /> Блиск очей і серця кров!
1936 p.