Говорять зорі, пливучи над морем:
"Не спи, вродлива Люно, подивися:
Мандруємо ми світовим простором,
Вродлива Люно, вище підведися!
Ми спинимося, де мала кімната,
Сестра лежить там наша, сном пойнята
Сестру смагляву, що сіяє юно,
Нам чарівник украв, о мати Люно!"
З горбів озвались пінії високі
I край потоку вільхи тихолисті:
"О зорі мандрівні...