Не треба сліз і покаяння,<br />
Коли буяння — на копу!<br />
Дивіться тихо з-під паркання<br />
На наше сонце, нашу путь!

Все 'дно не вийдете на сонце, —<br />
Як хто не тягне, — самохіть! —<br />
Затисніть серце у долоньці<br />
І в глечик-урну покладіть!..

...А ми давно одперли брами<br />
До серця — сонячних доріг;<br />
Жбурнувши чорними руками<br />
Веселі гасла до зорі!