Генрі Лонгфелло<br />
Самсон

Перекладач: С. Голованівський

Згадайте цю легенду старовинну<br />
про велетня, що острах наганя:<br />
і вдачу він, і силу мав левину,<br />
і лева розтерзав, мов те ягня.<br />
Його спіймали й мучили кати,<br />
а він терпів і не благав "не мучте".<br />
Та здумали ще й в палац привести<br />
його на глум під час бучної учти.

У розпачі від сміху та хули,<br />
він сперся на колону серед зали,<br />
і стеля обвалилась на столи,<br />
довкіл яких кати бенкетували.<br />
Все застелила курява, як дим,<br />
в приміщенні розкішної їдальні.<br />
Так, він загинув. Але разом з ним<br />
загинули й кати його безжальні.

Є велетень-Самсон і серед нас.<br />
Закутого не жаль його нікому.<br />
Та горе нам, якщо у слушний час<br />
він руки здійме в розпачі німому.<br />
Хитнуться стіни давньої тюрми,<br />
де свій полон пронизливий кляне він —<br />
впаде на наші голови, я певен,<br />
той світ, в якому тішимося ми.