Розвивайся ти, високий дубе
Розвивайся ти, високий дубе
Розвивайся ти, високий дубе,<br /> Весна красна буде!<br /> Розпадуться пута віковії,<br /> Прокинуться люди.
Розпадуться пута віковії,<br /> Тяжкії кайдани,<br /> Непобіджена злими ворогами<br /> Україна встане.
Встане славна мати Україна,<br /> Щаслива і вільна,<br /> Від Кубані аж до Сяну-річки<br /> Одна, нероздільна.
Щезнуть межі, що помежували<br /> Чужі між собою,<br /> Згорне мати до себе всі діти<br /> Теплою рукою.
"Діти ж мої, діти нещасливі,<br /> Блудні сиротята,<br /> Годі ж бо вам в сусід на услузі<br /> Свій вік коротати!
Піднімайтесь на святеє діло,<br /> На щирую дружбу,<br /> Та щоби ви чесно послужили<br /> Для матері службу.
Чи ще ж то ви мало наслужились<br /> Москві і ляхові?<br /> Чи ще ж то ви мало наточились<br /> Братерської крові?
Пора, діти, добра поглядати<br /> Для власної хати,<br /> Щоб ґаздою, не слугою<br /> Перед світом стати!"
Розвивайся ти, високий дубе,<br /> Весна красна буде!<br /> Гей, уставаймо, єднаймося,<br /> Українські люди!
Єднаймося, братаймося<br /> В товариство чесне,<br /> Хай братерством, щирими трудами<br /> Вкраїна воскресне!
17 березня 1883